О.М.Вальчук

​

                    " Вірний син народу"

                до 250 річчя від дня народження І.Котляревського

​

Часи неволі, скасування Січі
Жива розмовна мова – це наріччя,
Не українська, а малоросійська.
На ній писати зовсім неможливо.
Але полтавець – гуманіст за духом –
Любив душею рідний край і мову
І з щирою любов’ю до народу
Прославив наше солов’їне слово.
І задзвеніла рідна, милозвучна,
М’яка і сильна материнська мова,
Мов животворне джерело, співуча.
Серед слов’янських мов уже могуча.
Фольклор – це скарб і світоч України –
Така велика і духовна сила.
І в ньому вся історія народу
Моєї калинової країни.
Це розумів великий син народу,
Коли писав поему «Енеїда»,
Поет згадав про подвиги козацькі
І засудив жорстокість кріпосництва.
Чи думав наш великий українець,
Коли писав комічні водевілі,
Реалістичні та народні твори
Про подвиги святії героїчні
На тему травестійну і бурлескну,
Що образи прості народні
Майбутнє створять нашої країни?!
Під кроною розлогої тополі
Край шляху, що веде з Полтави,
Спить вічним сном, твій
Вірний син, народе,
Великий геній, не шукавший слави.